Про Волгу мріяв колись. Купив випадково — хороша була ціна. З машиною швидко познайомився: купа дрібних поломок від колишнього господаря. Ну а далі — закрутилося.
Ягуара-Рекаро з електроприводом, шкіряний. Потім диски з полицею на 17 і гума на 235/45 спереду і на 245/45 ззаду. Потім бампер Крайслера. Ну і, звичайно, газ-4 покоління.
Діти дуже люблять машину — великий зручний салон. Для сім'ї авто не б'є по бюджету і мало ламається на великі суми. Правда, по дрібницях — гривень на 100-200 на місяць, так це як «Добрий день»... То датчик вилетить, то свічка, то трос печі — ну як справжня жінка, капризує.
Їжджу вже три роки, придивляюся до машин краще. Хочеться, правда, комфорту — а комфорт коштує грошей. Після Волги на Жигулі не сядеш — не в образу власникам, але це так.















