Історія моєї симпатії до даного автомобіля почалася ще вдалекому 1997 році, коли батько махнув свою вишневу 2107 на чорнугаз 2401, 1976г випуску і це було те саме кохання з першогопогляду. І понеслося, спочатку просто тирав ключі, коли вінпроводив ремонт, перші спроби самостійного ремонту, природно безкритики батька не обходилося, як і зараз))))) Але у зв'язку здовгим простоєм у сирому гаражі, вона стала непридатною, і ремонтупідлягала... Було прийнято рішення залишити її на донора і придбатищось свіже.Після довгих пошуків нічого не знайшли, вже подумувалипро іншу машину.І в останній момент дзвонить знайомий і каже, —мовляв учора викинули на продаж ще одну, поїхали подивимося. Мипоїхали, стукали у ворота, дзвонили, ніхто не виходив(, і колизібралися їхати вийшов хлопчина))))), на вигляд йому булохренувато, в ході бесіди було з'ясовано, що він до цього гуляв наднюсі товариша)))) ).
20 хвилин пошуку ключів від гаража пройшли непомітно.І осьвідчинилися ворота і про боги це вона, та сама, яку я шукав. Трохипоспілкувавшись з'ясували, що машина його діда, яку він любив трохибільше за свою дружину))))). Прокатившись я вирішив, ВОНА МОЯ.Пошуки нотаріуса, оплата, і ось я в ній мчу додому. Що я відчувавна момент їзди я не опишу, скажу, що не вірив, що машина 74 рокиможе так м'яко їхати 110 і ще залишався запас для розгону. І осьвона у моєму гаражі. Батько коли її побачив трохи розплакався)))))Ось як так і почалася моя власна історія з волгою.
