Вчора зустрів знайомого і дізнався, що машину, яку ми починалибудувати у 2009-му, розібрано на запчастини.
Це був другий проект електромобіля дуже цікавої людини — Олексія, який був у вічному пошуку і без кінця сипав ідеями, іноді ідей булонадто багато, але працювати було цікаво. Розроблений і виготовленийу Вінниці (у них є електрокуст) — все інше комплектувалося з-забугра, машина вийшла цікава, але після фарбування і після збираннямені її побачити не вдалося, вона якось швидко зникла, і меніказали, що кілька разів її бачили в Росії. Одним словом мені шкода— в ній залишився шматочок душі і завжди легше, коли знаєш, щопроект живе, але сподіваюся, що її не здали в метал. Небудь віншому місці.:)
Ось і довелося підняти архів на згадку так сказати…