Сімейний автомобіль ГАЗ-21Р, третьої серії, 1967 р.в., сіро-бірюзового кольору. Волга старша за мене на 6 років.
Машина розпочала свій життєвий шлях у 1967 році в Сибіру, в м. Томськ. Взимку в дерев'яному контейнері її притягнув трактор під будинок, де вона не розпакована і простояла до весни. Таким чином, незважаючи на чималий вік автомобіля, власників всього було троє. Автомобіль повернувся в досить хорошому стані.
За весь період експлуатації із зварювальних робіт було замінено лише один поріг (за моєю дитячою пам'яттю) на початку 80-х років минулого століття. У середині 90-х було зроблено 4 латки на крилах і пофарбовано в кінці 90-х — це було перше фарбування.
У 2000-х мною було прийнято рішення зробити апгрейд: була встановлена 5-ступенева КПП від ГАЗелі, встановлений вакуумний підсилювач від ГАЗ-2401, змінена торпеда — поставлений щиток приладів від ГАЗ-3110, встановлений швидкісний міст з головною парою 3.9 замість рідного з передавальним числом 4.55, перешитий салон, пофарбований у блакитний колір з бічною смугою. На той період часу машина експлуатувалася мною щодня, і ці вдосконалення дозволяли впевнено триматися в транспортному потоці того часу для щоденних поїздок, адже росли діти… Однак ностальгія взяла гору, і в 2018 я її викупив назад — не виходив з пам'яті автомобіль, який провозив мене все моє дитинство, юність і молодість, у якому я виріс, і він перейшов мені від батька по спадщині.
Машина новим власником експлуатувалася дуже дбайливо та набігала зовсім небагато. За що йому велике спасибі! Він нічого в ній не змінив, і Волга повернулася в тому стані, в якому я її і продав. За чималі роки корозія все-таки почала проявляти себе: з'явилися рижики, де-не-де наскрізна корозія, природно, згнив поріг, який змінювався. Було прийнято рішення неспішно СВОЇМИ РУКАМИ провести ремонт кузова, зробити ревізію вузлів і агрегатів. Загалом, зробити машинку вихідного дня. Процес ремонту мною було розпочато у вересні 2018 року і триває досі…





