Усім привіт! Вже давно читаю drive2.ru, але тільки теперзважився написати щось своє. Липні 2010 року і ним став Ford TaurusUSA LX 1992 року з неабияким мотором в 3.8 V6.Машину взяв у доситьважкому стані, але за місяць пошуку запчастин - всевиправилося.Хочу сказати, що американським автопромом дужезадоволений!
Надійність, комфорт - просто супер! Але на жаль це не скажеш провитрату бензини... 15 літрів - місто (спокійна їзда), 10 - траса АІ92. Ходова просто не вбивається, що важливо на наші дороги… "тарас"як на першу машину — то аж за сильно:) У нашій області він бувтретім — тому привертав чимало уваги з боку водіїв та пішоходів. Догабаритів було важкувато, особливо ніколи не знав, де у ньогозакінчується зад:) Неодноразово катався на машинах знайомих інічого не міг порівняти з комфортом, м'якістю мого американця, хочапроблеми в ремонті виникали постійно. Найбільше мене любили СТО —молодий та ще й на американці — натягували на гроші як могли, але яне давався. Залишилися лише позитивні спогади. Коли підписував ген.довіреність на "тараса" - то тремтіла рука і в голові було дужебагато думок, одним словом було важко розлучатися з першою, довгоочікуваною машиною в житті. br />
— Багато місця в салоні та в багажнику
— Дуже м'яка машина
— Добре тягне на низьких оборотах
— Дуже надійна підвіска< br />
— Дуже багато "фаршу"
— Дешеві ціни на запчастини
Мінус:
— Слабка АКПП
— Велика витрата бензину