Машинка бралася в салоні, як перша моя машина. Базовакомплектація. Вважайте, на ній я навчилася їздити. По суті нічого вній не робилося і не змінювалося. Бо, як висловився тато, машинабула "нефартова" - варто було тільки виїхати з СТО після ремонту, як хтось мене цілував, навіть просто стоячи на парковці абосвітлофорі.
Форд Фьюжн Федір. Було на ньому зіграно, скільки поїздок у ліс загрибами, на дачу за виноградом... А чого варті нічні покатушки здрузями зі старими покришками в багажнику, які врешті-решткріпилися до фаркопа машини тросом... Навіть бармен особистийперіодично сидів у багажнику. Навіть улітку трасою з 4 доситьважкими пасажирами і забитим багажником вона могла вільно мчати вгірку при швидкості 170.
Сумую за своїм Федором.
Усім ні цвяха, ні жезла!