Всім привіт!
От вирішив додати сюди нашого корча, який ось уже скоро 2 рокистоїть у нас нерухомістю) Знайомтесь, це Fiat Ducato 1990 рокувипуску, з мотором 2.5 Turbo Історія його така - його ще в 1994році купив наш друг сім'ї, автомеханік, моторист з 40-річнимстажем, для себе, їздив на ньому, навіть поварив і пофарбував йогоодного разу, але в 2014 році він купив собі Ducato посвіжіше, змотором 2.8 idTD, а в цього якраз застукав мотор, він встигперебрати для себе, намагався, адже він хотів його використати дляроботи, але робота зникла, і він став вантажем у дворі, зісвіжовідкапіталеним мотором. Смертельно не погнив, тільки місцямиГоловне, що в місці, де є VIN-код кузова, в радіусі метра все ціле, тобто з обліку він зніметься без жодних проблем і пройде експертизув МРЕВ, якщо це знадобиться. Ducato, який просто став зайвим удворі у свого господаря, і весь час порушував тему — а чи не купитинам цей автобус? .. Мовляв, завжди знадобиться в господарстві, неможе ж бідний Чирк постійно орати без перерви. Але мені ця витівкане дуже подобалася, бо в той момент у нас був один єдиний Чирк угаражі, і хотілося купити машину, яка буде нормально і справноїздити, в яку не треба буде відразу вкладати гроші. А одногочудового дня, до речі, в день народження батька, 25 грудня 2014року, я, виїжджаючи з двору, побачив, що батько їде на Чиркудодому, а за ним їде евакуатор, а на евакуторі... — цей самийDucato, який стояв біля дядьки Гени. Я спитав тільки одне — та йнавіщо ти його купив? З ним же мороки! .. А батько сказав, що вінвкотре зазирнув до нього на подвір'я, поговорити про справи, адядько Гена спитав:— Васю, ти забираєш цей чермет? Якщо ні, увечерізніму мотор з коробкою та мостами, і віддам його на металобрухт, умене з ним поратися просто немає бажання та часу. Батько довго недумав і дав добро. І ось так Фіат оселився у нас у дворі. Але відцього доля не дуже змінилася. У нас точно також не вистачає часу ібажання їм займатися, і він, бідолаха, стоїть у нас в іншому кінцідвору, і щоранку дивиться на нас своїми очима, і все сподівається, що ми займемося ним, і він знову бігатиме по дорогах і згадає запахсолярки. Але поки що нам реально не до нього. Продати його в батькарука не піднімається, бо в такому стані за нього багато не дадуть, а так, для робочого конячка він дуже гарний. Але все жтаки…
Якщо ми все-таки займемося ним, я обов'язково напишу в БЖ.
UPD:
29 серпня Дукато було продано до Сваляви. Виїхав на реставрацію, іє радість, що він бігатиме)
Всім дякую, і удачі на дорогах! ))