Пам'ятаю цей яскраво-червоний "крайслер",
Пам'ятаю, як мало не розбився на смерть
Треба ж було так запудрити собі мізки,
Щоб розбити авто вщент
Демон, згини, недуга моя, як і де виникла?
І чому у лікарів стільки зі мною метушні
< В руки себе візьми — твердив один із них,
Переді мною весь світ танув як вдалині вітрильник
І я знітився, хотів на дно залягти,
Але мене переслідував він вічно, був моєю тінню
Вдень і вночі перетворювався на голос, мною вигаданий образ
І того разу я не зміг його стерпіти,
Ноги не слухалися, біг, ніби п'яний на смерть
Схопив ключі від машини, кинув у кишеню піжами,
Як виявилося пізніше — ми вдвох бігли
Нижче сімома поверхами того, хто мені загрожує я збив і, якужалений, стрибнув в автомобіль
Напружені м'язи під капотом,
І поруч, ось він — цей хтось
Не важливо, що зовні, важливо, що всередині,
Будь то штиль чи ураган Катрін
І хто б що б там не говорив, не важливо, що зовні, важливо, щовсередині. Що всередині,
Будь то штиль чи ураган Катрін
І хто б що б там не говорив,
Не важливо, що зовні, важливо, що всередині<
Мене посіяли як насіння в горищі, я ріс як колос
Ти мій пакет, а мене знаєш як просто голос
Точно, ти моя квартира з ремонтом,
Грунт, порожнина міцна, я освоївся повністю
Підриваю вночі, іноді влучним рядком,
Треба терміново записати, але забув, знайшовши листочок
З ручкою, іноді шепну чого і від думки не втекти,
Як від піску зибучого
До самого ранку краще думай, мовчки,
Розкажеш лікарям, вони в дурню заберуть, ще чого? Роздупли себеляпасами, щоб я притих, Закінчуся не надовго, щоб знову прийти.Увечері і викурюй мене, чим хочеш, Дещо з цього робить менерозбірливішим Торчим назве дружина, вона заважає нам, Робив би ти бна заводі будь зі знанням жадібним
Давай, не міняючи піжами, побігли, ногам потрібні педалі
І затремтіли деталі, тачиле п****,
Ти пом'ятий, а я радий, ну ми дали