Це був мій перший Кадилак. Хотілося чогось більшого, ніж Бьюїк.А квадратних старих Кадилак на той час у продажу не було.
Так ось. Сидів я якось в офісі, думав про розширення автопарку.Дивлюся — оголошення.Ціна помірна, як для Каділака.Дзвоню, виявляється, ціна вже на 2 тисячі вбитих єнотів менша.
Уже наступного дня я зустрівся з господарем, щоб дізнатисяподробиці, але Кадилак не бачив — він за містом без руху стояв, тожгосподар ламався — типу братимете, тоді я його до Києваприкачаю...
У мене серце завмерло :) Обійшов я навколо машинки — що побачиш піддощем? .. Заліз усередину, проїхалися пару гуртків... Друг каже —документи і кузов є, все решту до розуму доведемо! Так я його ікупив! Поїхав я після довгого обмивання на СТО визначатися зобсягом ремонту, а мені кажуть — викиньте його на смітник!
Я поїхав на інше — мені кажуть — скиньте його з дніпровськихсхилів!
Поїхав на третє… "ну не смертельно…" — кажуть. А потім почаласячорна смуга в моєму житті. Така ж чорна, як і сам Кадилак.
Та видно хтось позаздрив мені. Одного чудового дня — через місяцьпісля покупки — я дізнався, що моя справа звалилася, я залишивсябез доходів і засобів існування. Мокрий сніг валить - неприємнапогода, розпач розбирає. Давай я гальмувати на повороті - гальммайже немає. З горем навпіл я зупинився. Вилажу — з-під машинигальмівна рідина з трубок тече. Дотягнув я машину до СТО. Кажуть –гальмівні трубки згнили та посипалися. Треба все міняти. Даваймашину піднімати на підйомнику - підняти не можуть, гнилий днище вмотлох! Машина падає…
Зловчилися, підняли… Поремонтували…
Весело потім було. Грошей на ремонти немає, машина розвалюється.лобове скло підтікає, стеля пліснявіє, килимок на підлозі мокрий, бо днище діряве… Дожив я так до літа. Трохи розрулив по фінансах.То я ще й Cadillac Brougham d'Elegance купив. Очевидно, мізки таздоровий глузд мені не заважали йти за мрією…
Тут трапилося ще одна НП. Поки машина біля будинку стояла, алкашякийсь уловив білку, побачив машину біля будинку… Де він знайшовзнаряддя пролетаріату — камінь, я не знаю. Але з криками "тамгроші! Машина як у кіно! " він кинувся бити каменем багажник, розгромив замок, а потім запустив камінь у заднє скло і спробувавзмитися. Міліція його взяла. Та що з нього взяти — бомж, живе навокзалі, у сумці пів буханця хліба та банку топленого жиру…
З горем навпіл я замінив заднє скло, а потім з'явився покупець .Батько синові хотів Кадилак. Вони вже пригнали такий же із США відеальному стані, тож їм потрібні були документи з українськоюреєстрацією плюс донор для запчастин.
Я нарешті звернувся до мозку та здорового сенсу, тому продав цейКедді. Шкода було розлучатися, але проект відновлення цього орлавиявився нездійсненним. Я вирішив усі сили приділити порятункусвого другого Brougham'а. По суті машини скажу таке:
- Машина - суцільне задоволення! Дуже м'яка і потужна! - двигун4.9, V8 забезпечував погану жвавість і 18 літрову витрату бензину; - перемикача заходів на європейські не було, мучився з галонами іфаренгейтами.
"
Я нарешті звернувся до мізків і здорового глузду, тому продав цейКедді. Розлучатися, але проект відновлення цього орла виявивсянездійсненним. Я вирішив усі сили приділити порятунку свого другогоBrougham'а. По суті машини скажу таке:
- Машина - суцільне задоволення! Дуже м'яка і потужна! - двигун4.9, V8 забезпечував погану жвавість і 18 літрову витрату бензину; - перемикача заходів на європейські не було, мучився з галонами іфаренгейтами.
"
Я нарешті звернувся до мізків і здорового глузду, тому продав цейКедді. Розлучатися, але проект відновлення цього орла виявивсянездійсненним. Я вирішив усі сили приділити порятунку свого другогоBrougham'а. По суті машини скажу таке:
- Машина - суцільне задоволення! Дуже м'яка і потужна! - двигун4.9, V8 забезпечував погану жвавість і 18 літрову витрату бензину; - перемикача заходів на європейські не було, мучився з галонами іфаренгейтами.