На час карантину, поки не ходить нормально транспорт і весь часдощі (львів такий Львів), потрібен був транспорт, щоб їздити нароботу.
Були лише кілька критерій — надійність і непоганий кліренс, тому щов моєму місті багато бруківки та ям, ну і звичайно, щоб можна булозасмажити вночі дорогою додому з роботи.
Я дуже хотів Субарік Форестер 2.5 на турбіні, але через вартістьобслуговування та витрати палива ми з батьком дійшли висновку, щопотрібен саме німецький дизель (батько дуже любить БМВ), і ось вонодиво - на дошці оголошень бачимо її, дизельного монстрика з вічнимдвигуном і майже максимальної комплектації, але на іноземнійреєстрації Це звичайно не біда, справа поправна, але через це єпсихологічний бар'єр вкладати в неї гроші крім ТО. Вже післяпершого ТО після дуже вдалого старту зі світлофора з BMW 650iсталося страшне - пішла спати роздавальна коробка, і все - у менезадньопривідний кросовер, без АБС, стабілізації та інших driverassist'ов