Двадцять років тому в нашій родині було дві п'ятірки в кузовіе28. Спочатку — синя 525i, а після неї — срібляста 525е. Синяпобула зовсім недовго, а на сірій ми покаталися літо. Добрепам'ятаю, як вона потужно вистрілювала з місця і зривала задніколеса в букс навіть на сухому асфальті.Мені дуже подобалося їздитина ній - хвилюючий голос рядної шістки, відмінна динаміка, прекрасна ергономіка, розгорнута до водія центральна консоль, зразково чітке перемикання передач.. Драйверський автомобіль! Алезовнішність цього покоління п'ятірки особливих емоцій не викликаланавіть тоді. Автомобілю.
Так вийшло, що особистої е28 у мене ще не було.Я двічі націлювавсяна її покупку, але щоразу щось не складалося. Була М535 – одингосподар в Україні, рідна фарба, але технічно далеко не в ідеалі, продав її перекупник. Я був готовий купити, але приятель переконав, що дорого і ми не зійшлися в ціні. У підсумку, я втратив чудовийекземпляр. По-друге, я знову знайшов 535 — один господар в Україні, рідна фарба, технічно у відмінному стані. Оригінальний пробіг 200000 км. Повне обваження М-технік! Продав господар. Ціна булакосмічна і збити її не вдалося. І ось, настав час третьої спроби.Абсолютно випадково я виявив фантастичний екземпляр. І нехай це неМ535, а всього лише 520 у скромній комплектації, але у машини 126000 оригінального пробігу! Фарбувало лише переднє праве крило.Отакі бувають дива. Докладніше у бортовому журналі.
